12 моментів року, що минає, які хочеться якнайшвидше забути – Спорт.ua

Редакція Sport.ua зібрала моменти року, що минає, зі знаком «мінус». Тут і програш Олександра Хижняка у фіналі Олімпіади, і сльози Дар’ї Білодід після завоювання бронзи, провали наших клубів у єврокубках та скандали, без яких, на жаль, не обійшовся 2021 рік.

Ще раз згадаємо невдачі року і сподіватимемося, що наступного року цей список буде набагато коротшим.

Невдачі українських клубів у єврокубках

Getty Images/Global Images Ukraine

Збірна України у 2021 році радувала своїх шанувальників, а ось українські клуби на міжнародній арені виступили так, що про це справді хочеться швидше забути. «Колос» у третьому кваліфікаційному раунді Ліги конференцій у серії пенальті вилетів від «Шахтаря» з Караганди, а «Ворскла» ще в другому раунді залишила турнір у боротьбі з фінським КуПСом.

«Зорі» для того, щоб виглядати більш-менш конкурентоспроможною в єврокубках, знадобилося вилетіти з кваліфікації Ліги Європи до тієї ж Ліги конференцій. У групі суперниками команди Віктора Скрипника була не лише зіркова «Рома», а й, здавалося, абсолютно посильні суперники – «Буде Глімт» та ЦСКА Софія. Проте навіть у їхній компанії «Зорі» не вдалося пробитися у плей-оф – 7 очок та третє місце у групі.

Абсолютно неготовими до рівня конкуренції Ліги чемпіонів виявилися «Динамо» та «Шахтар», які посіли у своїх групах останні місця. І якщо невдачу «Динамо» можна пояснити справді важким жеребом, то від «Шахтаря» після запрошення Роберто Де Дзербі та 40-мільйонної трансферної кампанії точно чекали більшого. Проте «гірники» набрали лише 2 очки, незважаючи на наявність у групі явного передстартового аутсайдера, «Шерифа». При цьому, будемо відверті, вилетіти «Шахтар» з Ліги чемпіонів міг ще на стадії кваліфікації від «Монако». Так чи інакше, 0 перемог та лише 3 нічиї у Лізі чемпіонів, 0 команд у єврокубковій весні – про таку кампанію в Європі українським уболівальникам точно хочеться забути.

Програш Хижняка в фіналі Олімпіади


Getty Images/Global Images Ukraine. Олександр Хижняк

Український боксер Олександр Хижняк їхав на Олімпіаду-2020 у Токіо як один із фаворитів. У послужному списку українця вже були перемоги на чемпіонаті Європи (2017), чемпіонаті світу (2017) та Європейських іграх (2019). Залишалося лише додати до них олімпійське золото.

В 1/8 фіналу змагань Хижняк, який виступав у ваговій категорії до 75 кг, упевнено побив японця Юіто Морівакі (5:0). В 1/4 розібрався із домініканцем Еурі Седеньо (4:1), а у півфіналі з великими труднощами взяв гору над філіппінцем Еуміром Марсьялем (3:2).

У фіналі Хижняк зустрівся із бразильцем Ебертом Консейсаном. Поєдинок вдало складався для українця, він лідирував на суддівських записках, але у третьому раунді Олександр пропустив надпотужний удар з лівої, після чого опинився на настилі рингу. Хижняк знайшов сили піднятися, але рефері не дав йому продовжити бій, зафіксувавши нокаут.

Хижняк не лише втратив заслужене «золото» Олімпіади, але й перервав свою п’ятирічну серію без поразок, яка налічувала 62 бої.

Сльози Дар’ї Білодід

Getty Images/Global Images Ukraine. Дар’я Білодід

Українська дзюдоїстка Дар’я Білодід по праву вважалася однією з фавориток Олімпіади-2020 у Токіо у ваговій категорії до 48 кг.

Ще б пак, адже у послужному списку спортсменки вже були дві золоті медалі чемпіонату світу та «золото» чемпіонату Європи. Здавалося, що ніщо не зможе втримати Дар’ю на Олімпіаді.

Змогла досвідчена японська спортсменка Фуна Тонакі. У надважкому півфіналі Олімпійських ігор жодній із суперниць не вдавалося набрати очки. У результаті доля путівки до фіналу була розіграна на Golden Score. Через три хвилини Тонакі провела утримання і перемогла іппоном, залишивши Білодід поза омріяним фіналом.

«Після бою, який я програла, настрій був на нулі», — чесно зізналася Дар’я.

У поєдинку за бронзову медаль Білодід перемогла ізраїльтянку Ширу Рішоні. Перемогу українці принесло утримання, за яке спортсменка здобула іппон.

Після завоювання бронзової медалі Білодід… розплакалася. Настільки велике було розчарування спортсменки, яка мріяла про олімпійське «золото».

«Бронза» — це нагорода не на вагу золота. Сльози означають, що все своє дитинство і життя я мріяла про «золото». Але краще бути з бронзовою медаллю, аніж без медалі», — сказав Дар’я після змагань.

Постріл Куліша в чужу мішень, падіння з вишки Лискун


Getty Images/Global Images Ukraine. Софія Лискун

На Олімпіаді в Токіо було багато яскравих перемог та здобутків українців, але вистачало й невдач. У номінації найкурйозніший провал особливо вирізняється кілька спортсменів. Стрибунка у воду Софія Лискун не змогла вийти до півфіналу змагань, посівши передостаннє місце. Її виступ запам’ятався насамперед падінням із 10-метрової вишки. 19-річна спортсменка важко переживає свій провал. Після Олімпійських ігор Софія повідомила, що через такий результат має намір завершити кар’єру. Сумно.

Ще одним «героєм» ігор став Сергій Куліш. 28-річний стрілець приїхав до Токіо як одна з медальних надій збірної України. Срібний призер Олімпіади в Ріо вийшов до фіналу змагань зі стрільби з 50 метрів із трьох положень. Українець йшов дуже непогано, претендуючи на срібло чи бронзу. Але в одному з останніх пострілів влучив у чужу мішень. Як підсумок – останнє, 8-ме місце. «Таке трапляється раз на мільйон, і це сталося зі мною», – сказав після виступу Куліш. Більше й не додаси.

Відхід Шевченка зі збірної України

Getty Images/Global Images Ukraine. Андрій Шевченко

Після того, як збірна України дійшла до чвертьфіналу чемпіонату Європи, всі очікували, що Андрій Шевченко продовжить співпрацю із національною командою. Проте 1 серпня він оголосив про те, що залишає посаду головного тренера, оскільки його контракт добіг кінця, а керівництво Української асоціації футболу не запропонувало йому пролонгувати договір.

Потім у ЗМІ почали з’являтися різноманітні інсайди. Начебто причиною відходу стало те, що Шевченко не був готовий до зниження окладу. Як би там не було, очевидно, що у Андрія Миколайовича зіпсувалися стосунки із головою УАФ Андрієм Павелком, який також є його кумом.

Якщо говорити про офіційні версії сторін, то в УАФ зазначали, що Шевченко хотів спробувати свої сили на клубному рівні, хоча сам коуч наполягав на тому, що не збирався міняти роботу. Безробітним Шевченко пробув недовго: у листопаді наставник разом зі своїм штабом очолив італійський «Дженоа», а йому на зміну до збірної України прийшов Олександр Петраков.

Конфлікт Петракова та Маліновського, пресс-конференція Петракова перед Фінляндією


УАФ. Олександр Петраков

Новий тренер збірної України Олександр Петраков восени вразив багатьох своєю відкритістю. Прес-конференції та коментарі були не стерильними, як у Андрія Шевченка, а цілком відвертими. Багатьом це подобалося, багатьом – ні. Сам Петраков, схоже, не чекав, що його манера спілкування піддасться критиці з боку журналістів.

Складно сказати, які саме ЗМІ читав тренер (він просто сказав, що бачив в інтернеті критику), але він явно образився і перед важливим матчем проти Фінляндії видав феєричну пресуху з 27 слів. Петраков на всі питання відповідав односкладно, що деякими було сприйнято як хамство на адресу журналістів та вболівальників. На щастя, Україна обіграла Фінляндію, а Петраков заявив, що його прес-конференція була психологічним ходом перед ключовим поєдинком.

Приблизно такі самі емоції викликав конфлікт наставника з провідним хавбеком Русланом Маліновським. Але тут, судячи з усього, справді було невелике непорозуміння з обох боків. Незважаючи на величезну кількість коментарів від ЗМІ та експертів, Маліновський та Петраков особливо ситуацію не коментували, і в результаті однієї телефонної розмови вистачило, щоб Руслан повернувся до збірної.

Це важливо з огляду на весняний плей-оф відбору до ЧС-2022.

Скандали з Ломаченком та Усиком


Getty Images/Global Images Ukraine. Василь Ломаченко

Наскільки українські боксери Олександр Усик і Василь Ломаченко тішать своїми виступами у рингу, настільки засмучують поза ним. У 2021-му році Усик здобув головну перемогу в кар’єрі, завоювавши три пояси у надважкій вазі. За межами рингу Олександр був вірний собі – традиційно ходив у Лавру, ніс слово Боже, викладав спільні фото зі священиками Московського патріархату, після перемоги над Джошуа вдягнув футболку, російського виробництва, згадував дідів на День перемоги. Неоднозначних моментів довкола персони українця вистачало.

Не відстав від свого друга й Василь Ломаченко. Лома здобув дві перемоги і наблизився до завоювання титулу абсолютного чемпіона світу. Але водночас дуже часто потрапляв у різні скандальні ситуації. У бою з Річардом Коммі Василь був дуже близьким до того, щоб нокаутувати суперника. Запам’ятався момент, коли українець відмовився добивати ганця, демонстративно зупиняючись та спілкуючись із секундантами суперника. Боксерська спільнота неоднозначно оцінила поведінку Ломи. Вишенькою на торті став інший епізод, коли після перемоги над Коммі Василь обернувся у прапор свого міста – Білгород-Дністровського, знехтувавши українським стягом. Це рішення викликало обурення в Україні, розкритикували Ломаченка і багато спортсменів, серед яких легендарний екс-чемпіон Володимир Кличко. Проте критику на свою адресу українець ніяк не коментує, продовжуючи публікувати пости про Богородицю чи трейлери сумнівних православних фільмів.

Допінгові скандали Ястремської та Верняєва


Getty Images/Global Images Ukraine. Даяна Ястремська

Рік, що минає, був затьмарений кількома дуже серйозними допінговими скандалами, які стосувалися українських спортсменів. Вже на початку січня стало відомо, що олімпійського чемпіона 2016 року зі спортивної гімнастики Олега Верняєва усунули від змагань. У результаті один із найкращих українських атлетів отримав чотири роки дискваліфікації за наявність в організмі забороненого препарату – мельдонію. Найдивніше, що сталося це у позазмагальний період. Олег подав апеляцію, але не зміг поїхати на Олімпіаду в Токіо. На скасування дискваліфікації вже ніхто не чекає, але є сподівання, що Верняєву скоротять термін, і він хоча б зможе виступити на ОІ у Парижі.

Ще один гучний скандал стався з тенісисткою Даяною Ястремською. Ще наприкінці минулого року вона здала позазмагальний тест, у якому знайшли метаболіт местеролону. Розгляд продовжувався до кінця червня, на щастя, українці вдалося довести, що заборонений препарат потрапив до її організму через недбалість, а наміру не було. Пізніше з’ясувалося, що допінг приймав хлопець тенісистки, а препарат, призначений для чоловіків, потрапив у організм після «фізичного контакту».

Фотографія Магучіх з Ласіцкене та реакція


Getty Images/Global Images Ukraine. Марія Ласіцкене та Ярослава Магучіх

Фіналу у стрибках у висоту серед жінок на ОІ у Токіо українські вболівальники чекали з великими надіями. Були шанси на дві медалі, зокрема й на «золото». Але з різних причин довелося задовольнитися бронзовою нагородою. Ярослава Магучих перед Олімпіадою підвернула щиколотку і дивом відновилася, щоб показати «хоча б» такий результат.

Найнеприємніше почалося потім. Після виступу в секторі Магучих з українським прапором сфотографувалася разом із російською спортсменкою Марією Ласіцкене, яка підняла прапор ОКР. Це викликало суспільний резонанс і підняло величезну хвилю обурення. У міністерстві оборони України навіть пообіцяли провести з легкоатлеткою, яка є молодшим лейтенантом ЗСУ, роз’яснювальну бесіду на тему війни з Росією. За Ярославу заступився відомий каратист Станіслав Горуна, якого знищили в соцмережах. Досі він для багатьох залишається «ватником». Могучих кілька днів мовчала, після чого спробувала виправдатись, але вийшло так собі.

У вересні Ярославі знову прилетіло за спільне фото з Ласіцкене, яка є капітаном збройних сил РФ, але 20-річна дніпрянка начебто витримала і цей удар.

Скандальна поведінка зірок українського футболу


ФК Колос. Євген Селезньов

У 2021 році українські футболісти неодноразово поводилися так, що будь-який адекватний уболівальник відчував «іспанський сором» – коли натворили та наговорили вони, а соромно тобі. Гомофобні висловлювання Богдана Бутка та Артема Бесєдіна, скандал у поїзді з гравцями «Колоса» – це все квіточки. Головним ньюсмейкером подібних новин був Євген Селезньов, який влипав у скандали раз за разом.

Кажуть, як рік зустрінеш – так його й проведеш. У Селезньова приблизно так і вийшло. У січні Євгена вигнали з «Колоса» – чи то за порушення режиму, чи то за конфлікт із тренерським штабом. Яка з версій правдива – точно не відомо, але, знаючи Євгена, охоче віриться у обидві. Наступні місяці Селезньов провів у відчайдушних спробах спростувати звинувачення на свою адресу в публічній площині, що виглядало трохи дико.

Просидівши пів року без ігрової практики, Селезньов зумів знайти новий клуб в УПЛ – «Минай». Одразу після підписання контракту Євген пообіцяв найближчі пів року не давати інтерв’ю, але, звісно, ​​дуже скоро обіцянку порушив. Скандали так і липли до форварда – то він показує середній палець трибунам, то хоче набити морду одному з уболівальників, то Олександру Караваєву, то гравцям «Олександрії».

Під кінець року добрався і до своїх партнерів по команді – у мережі з’явилося відео, на якому розлючений Селезньов після матчу з «Динамо» погрожує побити гравця «Минаю». Але це був лише початок історії. Журналіст «ТаТоТаке» Андрій Сеньків, коментуючи це відео, приправив його своїм інсайдом про те, що Євген та у «Минаї» продовжує скандалити та порушувати режим. Селезньов став раз за разом дзвонити журналісту та погрожувати йому фізичною розправою, за що на нього завели кримінальну справу. Подивимося, чим усе це закінчиться, але зараз складається враження, що рекорд за кількістю скандалів у форварда шансів побити більше, ніж рекорд за голами в УПЛ.

Якщо поведінка Селезньова органічно вписувалася в той імідж, який він створював собі роками, то скандал довкола В’ячеслава Шевчука був справді несподіваним. Екс-захисник «Шахтаря» відомий як професіонал та затятий режимник, який не зрадив своїм звичкам і після завершення кар’єри. Ймовірно, брак досвіду у вживанні алкоголю і підвів Шевчука 28 травня. Перекинувши кілька келихів вина на ювілеї «Шахтаря», Шевчук у нетверезому стані сів за кермо та був затриманий поліцією. При затриманні В’ячеслав чинив опір і вимагав відпустити його справити потребу – ці дикі кадри було знято на відео.

Вже наступного дня Шевчук покаявся та залишив телеканали «Футбол». Восени він повернувся на телебачення як експерт на MEGOGO, а під кінець року був призначений спортивним директором «Вереса». На відміну від того, що відбувається з Селезньовим, у те, що історія з Шевчуком була прикрою випадковістю, яка більше не повториться, віриться охоче.

Розкол в українському хокеї: ФХУ проти Суперліги


ХК Донбасс. Борис Колесніков

Рік, що минає, складно назвати позитивним для українського хокею, який і без того є вічно проблемним. Хоча здавалося, що все не так погано: і чемпіонат УХЛ був цікавим, і київський Сокіл успішно відродився, і вперше в історії українська команда зіграла у хокейній Лізі чемпіонів.

Проте весь позитив зіпсував конфлікт між Федерацією хокею України та власником Донбасу Борисом Колесніковим за владу в УХЛ. У результаті ряд клубів, включаючи Донбас, вийшли з УХЛ та сформували свою Суперлігу. А в офіційному чемпіонаті залишилося лише 5 команд. Замість одного більш-менш нормального чемпіонату ми отримали дві посередні ліги.

Крім того, страждає збірна України, оскільки Донбас та інші команди Суперліги не відпускають гравців на контрольні матчі. Донбас відпустить хокеїстів на весняний чемпіонат світу, але склад награється вже зараз, коли в національній команді немає величезної кількості провідних хокеїстів Донбасу.

Сумна ситуація, і наразі сторони замість пошуку якихось рішень лише посилюють конфлікт. Поки що виходу з цього кута не видно, і це один з найнегативніших підсумків спортивного року в Україні.

Скандал із антидопінговим центром НАДЦУ


WADA

Наприкінці жовтня 2021 року вибухнув скандал із Національним антидопінговим центром України (НАДЦУ). Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) звинуватило НАДЦУ в порушенні міжнародних стандартів тестування.

WADA два роки проводило спецоперацію «Геркулес», і виявилося, що протягом дев’яти років, з 2012 року НАДЦУ влаштовував тестування спортсменів за попереднім записом. НАДЦУ звинуватили у тому, що організація попередньо повідомляла спортсменам про дату, коли до них прибудуть допінг-офіцери для взяття проб. Також було розслідувано твердження про існування допінг-схем у Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ).

Керівники НАДЦУ повідомили про намір провести внутрішнє розслідування за звинуваченнями та готовність співпрацювати з WADA. Директор НАДЦУ Іван Курліщук та його заступник Ярослав Кручек пішли у відставку. У WADA зібралися розпочати перевірку відповідності України вимогам Антидопінгового кодексу через грубе порушення антидопінгового законодавства керівництвом НАДЦУ.

Скандал може мати дуже неприємні наслідки для українського спорту. Кодекс WADA передбачає обмеження для спортсменів з певних країн, де антидопінгові центри не відповідають кодексу WADA.

Екс-заступник міністра спорту та колишній президент ФДАУ Ігор Гоцул розповів: «Ці обмеження полягають у наступному: по-перше, на території країни не можуть проводитися міжнародні змагання, чемпіонати та турніри, по-друге, спортсмени таких країн не можуть брати участь у міжнародних змаганнях за межами країни. По-третє, результати спортсменів на внутрішній арені можуть не визнаватись на міжнародній арені».

Колишній міністр молоді та спорту України Ігор Жданов зазначив, що Україну не встигнуть відсторонити від Зимової Олімпіади 2022 у Пекіні: «Це дуже складний процес. Спочатку вирішуватимуть, чи розпочинатимуть сам процес визнання статусу відповідності України антидопінговому Кодексу. А відсторонення від змагань – це займе щонайменше пів року, а може, й більше. Можуть заборонити виступати під національним прапором. Ну і, зрозуміло, ніякої сертифікованої лабораторії, акредитованої WADA, ми не матимемо найближчих 10, а може, й 15 років. Будемо й надалі витрачати великі гроші та відправляти допінг-проби за кордон».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Source: news.google.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *