Болгарам забив той, у кого було найменше передумов. Гол Степаненка як відбиток проблем України з реалізацією – UA-Футбол

Погана реалізація… Це не унікальна для каденції Петракова проблема. Така проблема була й раніше, однак при теперішньому тренері вона загострилася до рівня ножа вправного м’ясника. Варто згадати гостьовий матч з Казахстаном, де українці створили одинадцять гольових моментів і напрацювали на xG (показник очікуваних голів) 3,3. У матчі з Болгарією взагалі був рекорд – xG 6, гольових моментів – двадцять. Але і там, і там нічия.

За Шевченка теж траплялися конфузи – домашня нічия з Казахстаном (3,1 xG; 13 гольових моментів), домашня нічия з Бахрейном (2,7 xG; 11 гольових моментів). Однак з попереднім тренерським штабом були й прориви у площині реалізації – наприклад, товарняк з Кіпром, де при 5,1 xG залетіло чотири голи. Зараз не стоїть мета міряти результати попередників і теперішніх тренерів збірної, але доцільно моделювати ситуацію на майбутнє. Адже за кілька днів – матч року з Боснією.

Сам факт нічиєї з Болгарією нічого не означає. Важливо те, у якому стані після цього спарингу збірна України підійде до матчу з Боснією. Чи не занадто багато сил було витрачено у фактично непотрібному поєдинку? Аргументів проти цієї теорії кілька. По-перше, після Болгарії в України є повноцінних п’ять днів на відновлення. По-друге, матч підопічні Петракова провели на половині поля суперника, а така гра забирає менше сил, аніж гра на відбій чи на зустрічних курсах.

Та все ж є сенс звернути увагу на кілька тактичних нюансів того матчу. 928 ТТД, виконаних гравцями нашої збірної, свідчать про високу інтенсивність (найвища за останніх п’ять матчів збірної), забезпечення якої потребує значного вкладу фізичних сил. І не дуже важливо при цьому, де саме точилася боротьба – на твоїй чи чужій половині поля.

Болгарам забив той, у кого було найменше передумов. Гол Степаненка як відбиток проблем України з реалізацією - изображение 1

Карта ударів збірної України по воротах Болгарії / скріншот – InStat


34 удари – гросмейстерський показник. Важливо, що більшість з них (22) було завдано з меж штрафної площі, куди потрібно було проникати. При тому, що Болгарія зустрічала наших футболістів низьким блоком. Тож апріорі не міг працювати такий елемент як довгі передачі чи швидкі контратаки від центру поля. Потрібні були винахідливі та різноманітні дії, потрібні були ключові паси. І це Україна робила / давала. 19 ключових передач (передач на загострення) свідчать про розуміння того, що і як потрібно робити на футбольному полі. Низька реалізація моментів, створених цими ключовими передачами – це вже інше питання.

Болгарам забив той, у кого було найменше передумов. Гол Степаненка як відбиток проблем України з реалізацією - изображение 2

Карта передач у штрафний майданчик суперника у виконанні гравців збірної України / скріншот – InStat

Тішить те, що в України не було якогось крену на один бік. Карта передач у штрафний майданчик (вище на картинці) свідчить про те, що наступ був рівномірно розділений практично по всій ширині поля. Це підтверджується і статистикою: атак лівим флангом – 31, атак правим флангом – 37. Через центр – 19.

Впадає у вічі кількість атак зі стандартів – 17, з яких вісім закінчувалися ударами. Це дуже високі показники, а нульова їхня ефективність гнітить навіть більше за загальну проблему з реалізацією. Адже одна справа – не забивати після швидких чи позиційних атак, інша – зі стандартів, де у тебе є можливості застосувати награні комбінації.


Болгарам забив той, у кого було найменше передумов. Гол Степаненка як відбиток проблем України з реалізацією - изображение 3

Початкові зони атак зі стандартів у виконанні збірної України; зверніть увагу, що є навіть одна організована атака після вкидання м’яча з ауту / скріншот – InStat

У болгар було 62 втрати м’яча при 26-ти відсотках загального володіння, в українців – 49 втрат при 74-ох відсотках. У нашої збірної більше підбирань м’яча (79 проти 40), оволодівань м’ячем в неочевидних ситуаціях (45 проти 41), значно кращий відсоток ефективності відборів (73 проти 37). Зрозуміло, що усе це підтверджує різницю у професійному рівні футболістів – наші краще уміють давати собі раду з м’ячем, швидше ухвалюють рішення, краще підготовлені фізично. Але нездатні, як показує підсумковий результат, втілювати свою явну ігрову перевагу у перевагу на табло.

Коваленко вийшов на фінальних 26 хвилин та напрацював на InStat-індекс 282 – це більше, аніж у деяких футболістів за увесь матч. При цьому Віктор з кількох метрів гатить м’яч вище поперечини. Хіба це не показово? Добре, що хоча б Тарас Степаненко не схибив. Він взагалі отримав третю найвищу оцінку за матч (після Ярмоленка та Маліновського) хоча зіграв тільки тайм. До речі, те, що забив – зовсім не закономірність. Особистий xG Тараса становить 0,08 – в одинадцяти (!) гравців збірної України він вищий. Залетів, як говорять більярдисти, “дурень”, хоча перед тим багато вірних моментів було змарновано.

Болгарам забив той, у кого було найменше передумов. Гол Степаненка як відбиток проблем України з реалізацією - изображение 4

xG гравців збірної України у матчі з Болгарією. У автора гола Тараса Степаненка – найнижчий серед тих, у кого не нульовий показник / скріншот – InStat



Петраков сподівається, що те, що не залетіло в Одесі, залетить у Зениці. Але є й інший бік медалі: стільки, скільки було створено проти Болгарії, не буде створено проти Боснії. Потрібні не сподівання, а якісь гарантії та передумови. Однак хіба можуть вони бути у команди, яка реалізує свої шанси з п’ятивідсотковою ефективністю?

Source: news.google.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *