Перша ліга: під знаком президентів, екс-чемпіон Європи. Хто вийде в УПЛ? – Спорт.ua

Нинішній чемпіонат першої ліги – видовище цікаве і інтригуюче. У цьому плані він навряд чи поступається нашій Прем’єр-лізі. Швидше навіть так: він дуже на неї схожий. Перш за все – наявністю двох явних грандів. Однак «почет» у лідерів першої ліги більш різношерстий і амбітний. Адже якщо з двома першими місцями, що дають прямі путівки до вищого ешелону, все більш-менш зрозуміло вже зараз, то ось на третє-четверте місця, які дають право зіграти в «стиках» з 13-ою і 14-ою командами УПЛ, претендують більше бажаючих, ніж в нашій «вишці» на єврокубкові квоти. Чим дихає зараз наш другий за статусом футбольний дивізіон, і хто його головні заспівувачі, давайте розбиратися.

«Металіст»

 Ще коли команда носила назву «Метал», а її головною дійовою особою поза футбольним полем був Євген Красніков, вже тоді було зрозуміло, що рано чи пізно колишній власник канувшого в Лету «Металіста» Олександр Ярославський з’явиться за широкою спиною Краснікова. Так і сталося. «Метал» отримав путівку в першу лігу, а з ним – і горде ім’я – «Металіст». Клуб повернув легендарну емблему, його президентом став Ярославський, другою людиною в клубі – Красніков. Ще до старту чемпіонату бос харків’ян не приховував своїх амбіцій: тільки УПЛ, тільки перемога. Більш того, вже зараз «Металіст» і його засновник не приховують, що будуть боротися за найвищі місця і в Прем’єр-лізі. Під це завдання «кинуто» все – і фінанси, і вболівальники, і, вже вибачте, адмінресурс.


ФК Металіст Харків

З точки зору комплектації «Металіст» зараз – готова команда для вищого дивізіону. Банада, Поступаленко, Рибка, Танковський, Танчик, Федорів, Фомін, а ще купа добротних легіонерів – і це тільки початок. Далі точно буде ще крутіше. Лише одна нічия в дев’яти матчах, інші перемоги – це явно чемпіонський графік. Багато суперників і завуальовано, і прямо звинувачують харків’ян в роботі з суддями, але ті не особливо звертають увагу, вважаючи за краще аргументацію «сам дурень». Але це теж чемпіонський підхід. Можливо, не зовсім чисто і з уболівальниками, яких збирається аномально багато на домашні матчі команди, але і це теж ланки одного ланцюга. Якщо Олександр Владленович сказав в Прем’єр-лігу, значить, в Прем’єр-лігу. І не сумнівайтеся, що влітку «жовто-сині» будуть там. Їх ніхто і ніщо не зупинить. Тому що взимку, в міжсезоння, вони стануть ще сильнішими.

«Кривбас»

У ще одному реанімованому колись славному клубі ситуація по духу дуже нагадує вищевикладену. З тією лише різницею, що за відродженим «Металістом» стоїть колишній президент легендарного харківського клубу, а за відродженим «Кривбасом», подейкують, стоїть просто Президент. «Кривбас» має повернутися в еліту українського футболу, і він туди повернеться. Не сумнівайтеся. Уже в нинішньому сезоні. Не києм, то палицею.

Що стосується людського ресурсу в криворізькій команді, то він навряд чи поступається відповідному показнику команди харківської. Судіть самі: Васін, Гордієнко, Дебелко, Зотько, Мостовий, Сарнавський, Татарков, Хобленко, Щедрий – знайомі всі особи. Може, прізвище наставника криворіжців навряд чи скаже багато, але то справа наживна: хоч з Приходьком хоч без Приходька, але «Кривбас» свого не упустить. Тому що так потрібно.

«Полісся»

А ось далі починається найцікавіше. В тому сенсі, що на дві путівки в плей-оф за вихід в УПЛ претендують, як мінімум, в два рази більше учасників першості. На третьому рядку в таблиці на даний момент розташувалося «Полісся». Багатостраждальна житомирська команда, яка втрачала і назву, і професійний статус, в нинішньому сезоні обзавелася серйозною підтримкою – і міської влади, і обласної. Та й з ресурсом – як фінансовим, так і кадровим – у «Поліссі» все в порядку. Очолює колектив відомий Юрій Калитвинцев – напевно, самий іменитий тренер першої ліги. Не будь в Житомирі амбітного спортивного проекту, екс-наставник чемпіонів Європи навряд чи б спокусився на пропозицію житомирян.


ФК Полісся Житомир

Хороший і підбір виконавців у команди. Бабенко, Гітченко, Грицук, Коломоєць, Махарадзе, Морозко, Огиря, Нестеров, Чайковський, Шастал, Яннаков, Яшков – ці хлопці можуть дати фору і «Кривбасу». Може, команда Калитвинцева була б вище в таблиці, якби не провальний старт: дві поспіль поразки. Але далі «Полісся» розкочегарилось, і, цілком можливо, свого вже не упустить. І нижче четвертого місця не фінішує.

«Альянс»

Навряд чи клубу з глибинки Сумської області потрібна Прем’єр-ліга, але чим чорт не жартує: приклад команд з Петрового чи Ковалівки може бути дуже заразливим. Проте, вважаю, що на даний момент «Альянс» хоч і займає високе четверте місце, за багатьма показниками – як об’єктивними, так і суб’єктивними – клуб Сергія Демченка поки що не готовий змагатися з конкурентами за підвищення в класі.

Хоча відомі імена в цій команді теж є. Карноза, Неплях, Лебеденко, Пісний, Ярошенко. Для локального успіху – і цього достатньо. Але якщо серйозно замахуватися на «Вільяма нашого Шекспіра», обов’язково потрібно підсилення.

«Нива» Тернопіль

Історія цієї команди багата і на злети, і на падіння. Тим, хто пам’ятає ранні чемпіонати незалежної України, напевно припала до душі команда з Тернополя – бойова, непоступлива, харизматична. Однак на стику століть «Нива» загриміла в першу лігу, а потім і в другу. У 2009 році тернополяни повернулися до другого ешелону нашого футболу, але поки що колишню міць не демонстрували. Можливо, нинішній сезон в цьому плані стане переломним.


ФК Нива Тернопіль

У цьому сезоні команду очолив колишній тренер «Олімпіка» Ігор Климовський. За досить короткий час тренеру вдалося поставити «Ниві» компактний і «смачний» футбол: команда не закривається, намагається гнути свою лінію в грі проти будь-якого опонента. Часом виходить, інколи – не дуже (у восьмому турі тернополяни вдома поступилися «Альянсу» 1:5).

До речі, «Нива» – на даний момент наймолодша команда ліги. Середній вік її футболістів – 23,7 років, тому прізвища її футболістів навряд чи щось скажуть нашому футбольному обивателю. Якщо в Тернополі дійсно виношують ідею реконкісти, тобто повернення в еліту, обов’язково потрібно підсилюватися.

«Оболонь»

Ще одна команда, що має в своїх «засіках» і гучні перемоги, і не менш резонансні провали. Свого часу «пивовари» були самобутнім, цікавим колективом вищої ліги, зі своїм обличчям як на полі, так і поза ним. Але в один явно не прекрасний момент, через конфлікт в керівництві клубу, «Оболонь» припинила своє існування. Замість неї з’явився «Оболонь Бровар», який пройшов шлях від аматорів до першої ліги. Але зараз клуб повернув колишнє ім’я – «Оболонь».


ФК Оболонь

Зрозуміти нинішні амбіції «пивоварів» – все одно, що знайти відмінності між «Світлим» і «Київським» – непросто, в загальному. З одного боку, начебто як керівництво клубу в особі незмінного президента Олександра Слободяна не проти, щоб команда повернулася в «вище суспільство». Але з іншого – кадрового ресурсу для вирішення такого завдання явно замало. Матяж, Майданевич та нестаріючий Батальський – ось, за великим рахунком, ті імена, які щось скажуть уболівальникам не тільки «зелено-білої» команди. Для вирішення серйозних завдань обов’язково потрібна свіжа кров. І системний підхід у всьому. Не тільки у виробництві бурштинового напою.

Дуже навіть може бути, що після довгої зимової паузи розстановка сил у першій лізі зміниться, адже нерідкі випадки, коли на старті сезону команда демонструє високі цілі, а в міжсезоння банально сходить з забігу. Подібного не можна виключати і зараз. Хоча це правило не стосується двох перших на даний момент колективів: там має бути все в повному порядку. І навіть краще.

А місця нижче напевно будуть тасуватися. Упевнений, ще скаже своє слово «Волинь», може, друге дихання відкриється у «Поділля», а там, дивись, і «Олімпік» згадає про колишні, більш хлібні часи. Одним словом, точно буде цікаво.

Настійно рекомендую дивитися.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Source: news.google.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *